Глянь: на небі біла вата
Хоче сонечко сховати. (Хмари)
Мокра вата пропливає,
З неба воду проливає.
(Хмари)
Он літає в небі птиця
І нікого не боїться.
Крила сизі розпустила,
Ясне сонце заступила.
А як гримне сиза птиця -
З неба крешуть блискавиці.
(Хмара)
Баба лежить,
Сльозами сльозить.
(Хмара)
Сильніше сонця,
Слабіше вітру,
Ніг немає, а йде,
Очей немає, а плаче.
(Хмара)
З неба падає водичка
На дерева, на травичку.
(Дощик)
Ллється водичка із неба -
Дітям ховатися треба.
(Дощ)
Щось холодне і сердите
Сіється, немов крізь сито,
На сади, луги й поля.
Стала мокрою земля.
Як, скажіть, ті сльози звуться,
Що з очей небесних ллються?
(Дощ)
Мене просять і чекають, а як покажусь, утікають.
(Дощ)
Хмарки в небі знову плачуть,
Слізки капають: кап-кап...
По калюжах радо скачуть
Дітлахи: чалап-чалап...
(Дощ)
Довго мене немає - все помирає,
А як прийду - знов оживає.
(Дощ).
Коли падаю я з неба
Люди кажуть:"Так і треба.
Восени тоді вважай
Буде добрий урожай!".
(Дощ)
В небі хмаронька пливла,
хмарка сльозки пролила
На капусту, буряки,
На зелені огірки,
І на трави, і на хвощ...
То не сльзи - то йде...
(Дощ)
Вдень гуляє,
А ввечері спать лягає.
(Сонце)
Світить, світить, та не гасне
Вогнище у небі ясне.
Тільки що за чудасія:
Взимку світить, та не гріє,
Заглядає у віконце.
Що це, діти?...
(Сонце)
Викотилось вранці
Золоте кружальце.
Не спиняється ніде,
Наче хтось його веде.
В шпарки скрізь проникло,
А надвечір зникло.
Діти, хто з вас озоветься:
Як оте світило зветься?
(Сонце)
Воду в ріках нагріває,
Про матусю- Землю дбає.
Нам всміхається в віконце
чарівне, гаряче...
(Сонце)
Рано-вранці прокидається, встає.
Розсипає скрізь проміннячко своє.
Огляда природоньку, зігріва,
А надвечір спатоньки зноа ляга.
(Сонце)
Відкривайте оченята,
Досить спати, досить спати -
Рано-рано у віконце
Заглядає літнє...
(Сонце)
Хмари ганяє, дуба ламає...
Що це таке? Хто відгадає?
(Вітер)
Він шепоче:"Шу-шу-шу,
Листя обірвать спішу.
З листячком в осіннім гаї
У таночку покружляю".
(Вітер)
З неба зірочка злетіла,
На мою долоньку сіла.
(Сніжинка)
З неба злітає білий пушок.
Діти, вгадайте, що це?...
(Сніжок)
Скатертина біла
Увесь світ накрила.
(Сніг)
Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле, луг.
А як сонце припече –
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
В небі хмарка пролетіла,
Білий пух розсипала.
Він на землю міцно ліг,
Називають його…
(Сніг)
Я падаю на ваші хати,
Я біли-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг,
А називаюсь просто…
(сніг)
Срібна зірка, біла-біла
На мою долоньку сіла.
І як сіла, то розтала,
Краплею водички стала.
(Сніжинка)
Як узимку йдеш до хати,
Ти його змітаєш з ніг.
Дуже легко відгадати,
Що це загадка про...
(Сніг)
На долоню зірка впала,
Я дмухнув – вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона …
(сніжинка)
Небесна зірка на долоню впала
І в ту ж мить розтала.
(Сніжинка)
Упаде із неба – не розіб’ється,
Упаде із неба – розпливеться.
(Сніг, сніжинка)