Вдалині посеред ночі
засвітились хижі очі.
Від його пісень у звірів
морозець біжить по шкірі. 
(Вовк)

Виє жалібно на місяць,
Всі його бояться в лісі.
(Вовк)

Від мене всі втікають,
І злим мене вважають.
Мене у ліс женуть,
Овечок стережуть,
щоб я їх не поцупив,
не показав їм зуби.
А що ж бо я зроблю,
Як м'ясо так люблю?
(Вовк)

Засвітились серед ночі
В темній хащі жовті очі.
Наче лісу грізний дух –
Гострі ікла, сірий смух.
Полювати йде хижак.
На весь ліс наводить жах.
(Вовк)

Лиходій і забіяка,
Дуже схожий на собаку.
Він з’явився – ліс замовк…
Це лихий і лютий… (вовк).

Невсипущий, хитрий, сірий,
Голоднющий, ікла шкірить.
Між кущами припадає,
Пасовисько оглядає,
Чи не ходить там телятко,
Не телятко, так ягнятко,
Не ягнятко, хоч би гуска —
Хоч би що, аби закуска.
(Вовк)