"Родинна академія"

 Із чого складається для дитини поняття "рідна домівка"?

   По-перше, з погляду психології, це те середовище перебування, де малюк відчуває себе в безпеці. Він захищений від невідомості та небезпек навколишнього світу. Удома навколо маляти перебувають люди, на яких він може покластись. Удома можна сховатися від своїх тривог і страхів у маминих обіймах. Тато в його розумінні найуміліший, найспритніший, найсміливіший і сильніший за всіх на світі. Дідусь - найкращий друг, він усе знає та вміє. Бабуся - надійний захист, коли батьки сердяться і кари не уникнути. Відчуття захищеності в дитини викликає й саме місце, де живе родина, - усе навколо знайоме з перших днів життя, усе рідне й надійне. Оселя захистить від негоди, чужих людей. Удома тепло й затишно.
   По-друге, рідна домівка асоціюється в дитини з душевним теплом. Маляті добре вдома, тому що тут панує добро, любов, довіра й безкорисливість. Тут щиро порадіють з успіхів, підбадьорять у невдачах, здійснять найзаповітнішу мрію. Удома можна досхочу награтися, повеселитися, тому й родинні свята - найрадісніші та найулюбленіші. Адже недарма кажуть, що сім'я - джерело радості. Це означає, що члени родини стараються порадувати одне одного не за якісь заслуги й не з холодного розрахунку, а просто з любові. А оскільки батьки люблять дитину, то не жаліють ласки і створюють для малюка особливу атмосферу затишку, щастя, спокою, довіри - атмосферу рідної домівки.
   По-третє, рідна домівка для малюка там, де він відчуває свою значущість. Це не тільки наявність куточка для ігор, ліжечка, місця за спільним столом, а насамперед - соціальний статус. Удома на малюка зважають, його чекають, приймають таким, яким він є, і, звичайно ж, люблять. Саме в сім'ї дитина починає усвідомлювати власне "Я", свою суспільну цінність. Але тут же народжуються й перші відчуття сорому, болю, відчуження, коли маля порушує правила сімейного життя і ображає або засмучує тих, кого любить. Саме в колі рідних у малюка формується сумління, яке надалі супроводжуватиме його на життєвому шляху й підказуватиме, що добре, а що погано, через довгі роки після того, як він піде з рідної домівки.
   Рідну домівку створюють для дитини насамперед люди. Ясна річ, це батьки й ті, хто живе в родині або спілкується з нею. А того, хто найсприятливіше впливає на психологічний клімат оселі, маля вважає головною для себе людиною. Як правило, ця роль належить матері. Її вплив на дитину зберігається все життя. 
   Але часто серцем рідної домівки стають бабуся, дідусь або тітонька, яка стала для дитини доброю феєю дитячих років. Чому саме ці люди є "головними" в житті малюка? Вони зазвичай урівноважені, спокійні, розважливі, усе вміють і - головне - люблять маля. Тому вони, природно, і стають незаперечним авторитетом. На таких людях тримається оселя. А ще - на добрих родинних стосунках.