Віра Паронова_________________________
Горобчик
Сірі крильця в нього є,
Дзьобом зернятка клює.
Проспівав нам "Чив-чив-чив!",
З'їв зерно - і полетів.
Ворона
У ворони чорне піря,
Пролітає над подвірям.
-Кра-кра-кра!= кричить малятам,
Мабуть, хоче привітати.
Синичка
Здрастуй, пташечко-синичко,
Жовтогруда, невеличка.
Нас боятися не треба -
Маєм зернятка для тебе.
Горобчик
- Чив-чив-чив! Чив-чив-чив!
Повну жменю зернят з'їв.
І тепер рудої кішки
Не боюся анітрішки,
Бо таке товсте ледащо
Не спійма мене нізащо!
Голуби
Під віконцем голуби
Білі, сіро-голубі,
Світлі є і зовсім темні.
- Гур-гур-гур, - говорять чемно.-
Дякуємо вам, малята,
За водичку і зернята.
Ворона
Кра-кра-кра! Кра-кра-кра!
Щедра настає пора!
Є горіхи у саду-
Я один собі знайду,
Розколю його і з'їм,
Розкажу про це усім.
Сорока
- Стре-ке-ке! - кричить сорока,-
Непорядок! Знов морока!
Білка лузала горішки,
Гризла жолуді і шишки,
На галяві насмітила.
Прибери, сусідко мила!
Дзвонить жайвір
Жайвір в небі, жайвір в небі
Дзвонить веселенько.
Він до крилець причепив
Дзвоники синенькі.
Петро
Король
Дятел
- Тук-тук-тук!
Так-так-так!-
І комашка, і червяк,
І личинка - біла спинка,
І жучок-короїд
Будуть дятлу на обід.
Грицько
Бойко
Снігурі
Подивіться: у дворі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить, сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Їх тепер і ви звете.
Галина
Демченко
Сорока
У сороки, у сороки
Чорний хвостик, білі боки,
Цупкі лапки, ще й колючі.
А язик?
Язик - стрекучий.
Ганна
Чубач
Жайвір
Жайвір у небі
Високо літає,
Жайвір найперший
Весну стрічає.
В нього високий
Дзвінкий голосочок,
Ніби то срібний
Б'є молоточок.
Любов Забашта
Ластівятко
Пильно стежить ластів'ятко,
Як літають мама й татко.
- Ось, як тільки підросту,
Перейму науку ту.
Будемо літати -
Мама, я і тато.
Ганна Чубач